- чудернацький
- [чудеирна/ц'кией]
м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
чудернацький
Смотреть что такое "чудернацький" в других словарях:
чудернацький — а, е. 1) Власт. чудакові; дивний, дивацький. 2) Незвичайний за формою, змістом; химерний, вигадливий … Український тлумачний словник
чудернацький — прикметник … Орфографічний словник української мови
несьогосвітній — я, є. Не з цього світу; дивний, чудернацький … Український тлумачний словник
химерний — а, е. 1) Який викликає подив, не схожий на когось звичайного або щось звичайне; незвичний, чудернацький. || Те саме, що потворний. || Сповнений несподіванок. 2) Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки (про людину та її характер). || Те саме, що… … Український тлумачний словник
чуденний — чудерна/стий, а, е, діал. Чудернацький … Український тлумачний словник
чудернацтво — а, с. Властивість за знач. чудернацький … Український тлумачний словник
чудернацько — Присл. до чудернацький 2) … Український тлумачний словник
чудородний — а, е, діал. Чудернацький … Український тлумачний словник
дивний — I (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), дивовижний, дивоглядний, чудернацький, диковинний, дивочний; химерний, химеристий, курйозний, фантастичний, потойбічний (який виходить за межі звичайного, нормального); екзотичний… … Словник синонімів української мови
екстраваґантний — (який привертає увагу своєю незвичайністю і не відповідає усталеним нормам), своєрідний, ориґінальний, чудернацький, незвичайний, химерний, ексцентричний … Словник синонімів української мови
